Чи буде покращення становища дитячо-юнацького настільного тенісу?

З квітня цього року передбачається впровадження програми безкоштовного проїзду дітей в транспорті. Урядовий портал від 3 січня дає цитату прем’єр-міністра Олексія Гончарука: «Уряд створює умови, щоб молодь була соціально активною, самостійною. Ми хочемо побороти ситуацію, коли чи не більше половини молодих людей за останні три роки не виїжджало за межі області. Мобільність позитивно впливає і на економіку, і на продуктивність праці» (кінець цитати). Ось така новина щодо піклування про нашу молодь. Правда, тут незрозуміло, про який вік іде мова, а також про те, чи проїзд буде повністю безкоштовним, чи ні. Сама програма ще не розроблена.

Але ж все рівно її проект змушує замислитися над цілим рядом проблем. Чи потрібний безкоштовний або пільговий проїзд для дітей-тенісистів? У відповідь на таке запитання я як представник дитячого тенісного клубу можу сказати з великою впевненістю: «Потрібен, бо наші діти та учнівська молодь, орієнтуючись тільки на убогий сімейний бюджет, не мають змоги вільно та цілеспрямовано розвиватися у настільному тенісі». Наприклад, перше, що береться до уваги, коли ми плануємо в клубі виїзд на змагання, це  те, скільки коштує дорога, а друге – яка вартість проживання у чужому місті.

Під час таких подорожей доводиться економити на всьому – кожна година зайвого перебування «в гостях» перетворюється у великі розходи, які роблять сильний удар по кишенях батьків. Діти, часом, замість того, щоб побувати з екскурсією у великому місті, змушені раптово, не догравши турнір, закінчувати змагання та бігти на вокзал. Про культурне збагачення не йде навіть мови.

Ще одна проблема – відвідуваність змагань. Аналіз останніх спортивних подій у настільному тенісі України свідчить про те, що зараз сильно порушений зв’язок між регіонами. Схід не їздить на Захід, а Захід на Схід. Те ж можна сказати і про центр, південь та північ. Як казав наш великий «поет»: «Не кожна птиця долітає до середини Дніпра».

Зараз існує можливість прослідкувати міграції тенісистів за матеріалами ресурсу ligas.io, де оприлюднені всі рейтинговані турніри України і прізвища тенісистів за містами та областями. Реальна ситуація з поїздками є прикрою…. Мало хто із дітей їздить до дальніх областей…. Висновок: всеукраїнські турніри поступово перетворюються в регіональні з подальшою трансформацією у місцеві.

Діти все менше і менше їздять по країні, і це розпочалося, як на мою думку, приблизно у 2013 році, коли наповнення всеукраїнських турнірів було на 25 процентів складено з іногородніх тенісистів. З кожним роком цей відсоток неодмінно зменшується. Див. матеріали змагань сайту «Наш теніс» за 2013-2020 роки.

Усі дитячі тренери знають, наскільки є корисними турніри з виїздом їх вихованців до інших шкіл та тенісних центрів, але зараз можливостей для цього не так уж і багато… 🙁

Нам радять шукати спонсорів, тобто таких «чесних» людей, в кого неміряне коштів, і хто не має власних дітей (або таких, які, наприклад, не люблять їздити на відпочинок на Мальдіви чи на Балі). Держава до цього під час таких пошуків завжди стояла осторонь, мудро посміхаючись: «Ви просто ліниві, не хочете шукати багатіїв»…

Отже, прагнення сучасної влади трохи зменшити навантаження на домогосподарства слід вважати позитивним. Якщо хоч щось буде зроблено для дітей, щоб вони не виросли «дикунами», то це буде добре.

Що можна запропонувати в плані розвитку настільного тенісу та мобільності молоді?

По-перше, можливо, передбачити такий сценарій. Він суперечливий, природно, як і все, що у нас робиться, але він має право на існування. Зміст його полягає в тому, що якщо в якомусь місті проходить ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ турнір, то міська влада могла би і попіклуватися про його фінансування, про недороге житло та про культурну програму, яка включатимете корисні для дітей екскурсії по місту. Це надаватиме великий поштовх для наповнення турнірів гостями з інших областей. Обсяг турніру – до 100 учасників. Для маленьких міст – до 50 учасників. Чому б ще і державі не забезпечити квитками на турнір кращих тенісистів з областей? Для молоді це стане додатковим стимулом…

Трохи інший варіант. Є в Україні «Сім чудес»: Хортиця (Запоріжжя), Софіївка (Умань), Заповідник «Кам’янець» (Хмельницька область), Києво-Печерська Лавра і Софія Київська (Київ), Хотинська фортеця (Чернівецька область), Херсонес Таврійський (Крим). Див. посилання з Вікіпедії Сім чудес України Не знаю, як у Криму, але в кожній області, де є таке диво, розташований зараз розвинений центр настільного тенісу. Хай за державний бюджет профінансуються змагання в цих центрах для дітей (турніри обсягом до 100 чол.). Задача: залучити до змагань якомога більше іногородніх рейтингованих тенісистів, особливо з райцентрів, селищ, маленьких містечок. Тобто тих, хто на літаки дивиться лише задерчи голову до неба. Такі турніри можна організовувати кожного місяця. Крім 7 чудес, є в Україні міста, де дітям слід побувати для свого розвитку. Це: Львів, Одеса, Харків, Полтава, Дніпро. 2020 рік можна оголосити роком «Ознайомлення дітей з найкращим в Україні». Зараз вони його просто не бачать!

Див. Умань –центр настільного тенісу

А ще є природні чудеса України. Одні Олешківські піски у Херсонській області чого варті! При цьому у Херсоні та Херсонській області також непогані умови для настільного тенісу, і тут раніш проходили чемпіонати України. Зараз все це чомусь забулося…. Див. Итоги чемпионата Украины-2015 среди юниоров. Ще один приклад: про найглибші соляні підземелля Соледару Донецької області не знають навіть деякі дорослі…

Третій варіант: створення постійно діючого пільгового транспортного каналу до Чернігова або до Запоріжжя, де зараз функціонують сучасні центри настільного тенісу, і де є добрі умови для змагань. Вони там проводяться майже щомісячно. Див. теги настільний теніс в Чернігівській і Запорізької областях. Багатьом тенісистам добратися туди далеко та важко. До Чернігова немає залізничного сполучення з багатьох областей: тільки до Києва а там автобусом з метро «Лісова». Чому б не полегшити життя сотням тенісистів, які змушені туди добиратися з великими труднощами та фінансовими затратами? На «Лісовій» перевізників не цікавлять діти з багатодітних сімей, або їх батьки-супроводжувачі, які мають пільгові посвідчення.

Див. Спорткомплекс «Хімік» чекає велике майбутнє

Є чудовий тенісний центр в Красилові Хмельницької області, де планується проведення Суперліги України (в ній грає, практично, молодь), але добиратися сюди важко з деяких напрямів. Чому б, наприклад, не пустити ще одну електричку з півночі (з Житомиру, Новограда-Волинського через Славуту, Шепетівку) по вже існуючим залізничним коліям. Перегон Шепетівка-Хмельницький малозгружен…). Проте благоденствують автомобільні перевізники, які періодично піднімають ціни на автобусні квитки.

Див. У Красилові відкрився новий центр настільного тенісу

Отже, висновок: розвивати мобільність дітей та юнацтва можна поєднуючи декілька напрямів, необхідних для їх повноцінного розвитку: культурний, спортивний, громадський, пізнавальний. Діти, які займаються настільним тенісом, повинні мати можливість бувати в інших областях, знайомитися з історією та географією своєї країни. Фінансуванням таких програм, як я зрозумів, і хоче зайнятися уряд у 2020 році (тобто залишити про себе добру пам’ять). Прохання одне: не забудьте при цьому молодих тенісистів!

• Андрій Лукьяненко
• 14 січня 2020 р.